-
1 мета
чaim; end, object, goal; ( намір) purpose, intentionкінцева мета — ultimate aim, final goal/aim/objective
моя єдина мета це… — my sole object is…
облудна (ілюзорна) мета — illusory aim; ignis fatuus лат.
досягати мети — to gain ( to attain) one's end; to secure one's object
з метою, щоб… — to the effect that…, to that effect
з якою метою? — what for?, for what purpose?, to what end?
-
2 single
1. n1) проїзний квиток в один напрям2) номер (кімната) на одного3) pl спорт. гра за участю двох противників4) спорт. одиночний розряд5) шах. ізольований пішак2. adj1) єдиний, один2) одиночний; непарний; одинарнийsingle file — військ. колона по одному
articles sold single — товари, які продаються некомплектно
3) дійсний в одному напрямі (про квиток)4) окремий, відособлений5) за участю одного з кожної сторони6) єдиний, спільний7) цілий, суцільний8) самітний; одинокий9) неодружений; холостий; незаміжня10) розрахований на одного11) простий, щирий; нелукавий; безкорисливий12) винятковий14) бот. немахровий (про квітку)single heart (mind) — відвертість, щирість
single track — зал. одноколійка
misfortunes never come single — біда сама не ходить, а з собою ще й горе водить
3. v1) визначати3) с.г. проріджувати, проривати□ single out — а) виділяти; вирізняти; б) вибирати; добирати
* * *I n1) часто pl холостяк; незаміжня2) один долар ( паперовий)4) номер, кімната на одного5) pl; cпopт. гра за участю двох супротивників; одиночний розряд6) шax. ізольований пішак7) платівка на 45 оборотів із записом одного популярного твору на кожній стороніII a1) єдиний, один; одиночний; непарний; розташований по одному; одинарний; придатний в одному напрямку ( про проїзний квиток)2) окремий; узятий окремо; відособлений; за участю одного з кожної сторони ( про боротьбу)single fight — єдиноборство; узятий окремо; існуючий сам по собі; емоц.- посил. кожний; кожний без винятку
every single moment — щомиті, безперервно
3) єдиний, загальний, спільний; цілий, суцільний4) самотній; неодружений; незаміжня6) простий, щирий; безкорисливий7) безроздільний ( про увагу)8) бoт. немахровий ( про квітку)III v1) визначати2) відокремлювати, розділяти; відділятися, розділятися3) c-г. проріджувати ( посів) -
3 чёрный
чёрн||ыйnigra;\чёрный хлеб sekala pano;♦ \чёрныйые мета́ллы fermetaloj;\чёрный ход malantaŭa enirejo;\чёрныйая рабо́та kruda (или malpura) laboro;\чёрныйая неблагода́рность nigra maldankemo.* * *1) прил. negro (тж. перен.)чёрный как у́голь, как смоль — negro como el carbón (como el azabache), negro como el betún
чёрная доска́ — cuadro de la vergüenza
чёрная икра́ — caviar negro
чёрный ко́фе — café puro (solo, negro)
чёрная сморо́дина — casis m
чёрное де́рево — ébano m
чёрная меланхо́лия — melancolía negra
чёрные мы́сли — pensamientos negros
чёрная неблагода́рность — negra ingratitud
чёрные го́ды — la noche negra de aquellos años
игра́ть чёрными — jugar con las negras
3) м. ( негр) negro m4) прил. ( служебный) de servicioчёрная ле́стница — escalera excusada (de servicio)
чёрный двор — trascorral m, traspatio m
••чёрный пар с.-х. — barbecho negro
чёрная ба́ня — baño sin chimenea
чёрная металлу́рги́я — siderurgia f, metalurgia ferrosa
чёрные мета́ллы — metales ferrosos
чёрный по́рох — pólvora negra
чёрный то́поль — álamo negro
чёрная рабо́та — trabajo no especializado
чёрная кость ≈≈ gente de escalera abajo
чёрный ры́нок — mercado negro
чёрная смерть уст. ( о чуме) — peste f
чёрное духове́нство — clero regular
чёрные спи́ски — listas negras
чёрная со́тня ист. — centuria negra
напи́сано чёрным по бе́лому — escrito blanco sobre negro
выдава́ть чёрное за бе́лое — hacer pasar lo negro por lo blanco
не отлича́ть чёрное от бе́лого — no distinguir lo blanco de lo negro
отложи́ть (де́ньги) на чёрный день — guardar (ahorrar) el dinero para los malos tiempos (para los días malos)
ви́деть всё в чёрном све́те — verlo todo de color negro
держа́ть в чёрном те́ле — dar mala vida, maltratar vt
ме́жду ни́ми пробежа́ла чёрная ко́шка ≈≈ entre ellos se han roto las amistades, se llevan como el perro y el gato
* * *1) прил. negro (тж. перен.)чёрный как у́голь, как смоль — negro como el carbón (como el azabache), negro como el betún
чёрная доска́ — cuadro de la vergüenza
чёрная икра́ — caviar negro
чёрный ко́фе — café puro (solo, negro)
чёрная сморо́дина — casis m
чёрное де́рево — ébano m
чёрная меланхо́лия — melancolía negra
чёрные мы́сли — pensamientos negros
чёрная неблагода́рность — negra ingratitud
чёрные го́ды — la noche negra de aquellos años
игра́ть чёрными — jugar con las negras
3) м. ( негр) negro m4) прил. ( служебный) de servicioчёрная ле́стница — escalera excusada (de servicio)
чёрный двор — trascorral m, traspatio m
••чёрный пар с.-х. — barbecho negro
чёрная ба́ня — baño sin chimenea
чёрная металлу́рги́я — siderurgia f, metalurgia ferrosa
чёрные мета́ллы — metales ferrosos
чёрный по́рох — pólvora negra
чёрный то́поль — álamo negro
чёрная рабо́та — trabajo no especializado
чёрная кость — ≈ gente de escalera abajo
чёрный ры́нок — mercado negro
чёрная смерть уст. ( о чуме) — peste f
чёрное духове́нство — clero regular
чёрные спи́ски — listas negras
чёрная со́тня ист. — centuria negra
напи́сано чёрным по бе́лому — escrito blanco sobre negro
выдава́ть чёрное за бе́лое — hacer pasar lo negro por lo blanco
не отлича́ть чёрное от бе́лого — no distinguir lo blanco de lo negro
отложи́ть (де́ньги) на чёрный день — guardar (ahorrar) el dinero para los malos tiempos (para los días malos)
ви́деть всё в чёрном све́те — verlo todo de color negro
держа́ть в чёрном те́ле — dar mala vida, maltratar vt
ме́жду ни́ми пробежа́ла чёрная ко́шка — ≈ entre ellos se han roto las amistades, se llevan como el perro y el gato
* * *adj1) gener. (ñëó¿åáñúì) de servicio, atezado (от солнца), negro (тж. перен.), bruno, negregueado2) Chil. cururo -
4 черный
1) прил. negro (тж. перен.)черный как у́голь, как смоль — negro como el carbón( como el azabache), negro como el betúnчерная доска́ — cuadro de la vergüenzaчерная икра́ — caviar negroчерный ко́фе — café puro (solo, negro)черная сморо́дина — casis mчерное де́рево — ébano mчерная меланхо́лия — melancolía negraчерные мы́сли — pensamientos negrosчерная неблагода́рность — negra ingratitudчерные го́ды — la noche negra de aquellos añosигра́ть черными — jugar con las negrasход черных — jugada ( movimiento) de negras3) м. ( негр) negro m4) прил. ( служебный) de servicioчерная ле́стница — escalera excusada( de servicio)черный двор — trascorral m, traspatio m••черный пар с.-х. — barbecho negroчерная ба́ня — baño sin chimeneaчерная металлу́рги́я — siderurgia f, metalurgia ferrosaчерные мета́ллы — metales ferrososчерный по́рох — pólvora negraчерный то́поль — álamo negroчерная рабо́та — trabajo no especializadoчерный ры́нок — mercado negroчерное духове́нство — clero regularчерные спи́ски — listas negrasнапи́сано черным по бе́лому — escrito blanco sobre negroвыдава́ть черное за бе́лое — hacer pasar lo negro por lo blancoне отлича́ть черное от бе́лого — no distinguir lo blanco de lo negroотложи́ть (де́ньги) на черный день — guardar (ahorrar) el dinero para los malos tiempos (para los días malos)ви́деть все в черном све́те — verlo todo de color negroдержа́ть в черном те́ле — dar mala vida, maltratar vtме́жду ни́ми пробежа́ла черная ко́шка — ≈ entre ellos se han roto las amistades, se llevan como el perro y el gato -
5 алтын-көмеш
1. собир.; сущ.1) зо́лото и серебро́; зо́лото собир.; драгоце́нные мета́ллыалтын-көмеш чыккан җирдән туган-үскән ил артык — (посл.) ро́дина лу́чше того́ кра́я, где зо́лото добыва́ют; дорога́ земля́ не золота́я, а родна́я
2) перен. зо́лото (да) серебро́; (золоты́е и сере́бряные) драгоце́нности2. прил.кәләшнең бар җирендә (җире) алтын-көмеш (алтын да көмеш) — неве́ста вся в зо́лоте да (и) серебре́
золоты́е и сере́бряные, из зо́лота и (да) серебра́ (слитки, монеты, изделия, украшения); позоло́ченные и посеребрённые, в серебре́ и (да) в зо́лоте (изделия, украшения)алтын-көмеш хәзинәләр — золоты́е и сере́бряные кла́ды
алтын-көмеш (алтын да көмеш) кашыклар — золоты́е и (да) сере́бряные ло́жки; ло́жки из серебра́ и (да) зо́лота
-
6 sahani
(-)1) таре́лка; блю́до; ми́ска;sahani ya yai — таре́лка ова́льной фо́рмы
2) тж. sahani ya santuri грампласти́нка, диск;sahani ndefu — долгоигра́ющая пласти́нка
3) спорт. диск;kutupa (kurusha) sahani — мета́ние ди́ска
4) углубле́ние, впа́дина -
7 екзистенціалізм
ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ ( від лат. existentia - існування) - один із найвпливовіших напрямів світової філософії XX ст. Формування екзистенційного способу мислення пов'язане з творчістю датськ. філософа К'єркегора, який асоціює зміст слова "екзистенція" зі специфічно людським способом існування - адже лат. етимологія цього слова вказує на дії, пов'язані з порушенням сталості, певних меж чи норм просторово-часової наявності речей, процесів, явищ. Людина - єдина істота у світі, в діяльності якої результат дії, її ідеальна мета випереджає саму дію, тобто природне причинно-наслідкове відношення ніби "перевертається". Проте, щоб таке "перевертання" стало можливим, людина має вступити у безпосередній контакт і з майбутнім (із тим, що ще не є наявним), і з минулим (із тим, що вже не є наявним). Тілесно, подібно до будь-якої природної речі (тіла), людина не може реально переміститися ані в майбутнє, ані в минуле. Але, на відміну від природних речей (тіл), людина має крім свого природного (біологічного) тіла, ще й таку неприродну (замежову відносно власної тілесності) властивість, як дух. Саме духовно (ідеально), у своїй уяві людина здатна будь-коли "перенестись" у будь-яку мить майбутнього чи минулого часу, тобто людина може безпосередньо контактувати не лише з наявною дійсністю (необхідно їй даною), а й комунікувати з невичерпним "морем" можливостей, серед яких вона спроможна вільно обирати будь-яку їй потрібну Ц. е означає, що реальні детермінанти власне людської життєдіяльності перебувають здебільшого за межами людського "тілесного" світу ("сущого") і здійснюють свою детермінацію через духовний (замежовий щодо "тілесного") світ людського існування - екзистенцію К. рім філософії К'єркегора джерелами Е. можна вважати кордоцентричні інтенції Реформації (нім. пієтизм, франц. янсенізм тощо), кордоцентричну філософію укр. бароко і необароко (Сковорода, Гоголь, Шевченко, Юркевич та ін.), нім. романтизм, "філософію життя", феноменологію Гуссерля та ін. Класичні школи Е. виникають у 20-ті рр. XX ст. у Німеччині (Гайдеггер, Ясперс), у 30-ті рр. у Франції (Сартр, Марсель, Камю, Мерло-Понті та ін.). Істотним є вплив Е. у XX ст. також на розвиток філософії в Іспанії (Унамуно, Ортега-і-Гассет), в Рос. імперії (Бердяєв, Шестов), в Італії (Аббаньяно, Пачі), в Ізраїлі (Бубер), в Африці (т. зв. "негритюд" Сенгора), в Японії (Нісида), у араб, країнах (Бадаві, Тизині) та ін. Завдяки центральній категорії Е. - "екзистенції" (звідки й назва напряму), людська особистість постає з боку свого унікально-неповторного існування, що робить її недосяжною для логіко-раціонального осягнення. Раціоналістична методологія через загальність виявляється несумірною з особистісною (неповторно-унікальною) специфікою екзистенції. Укоріненість екзистенції у замежовому щодо природного буття світі духовності робить її принципово "несхоплюваною" для раціональної методології - наявним "небуттям буття", конкретним "ніщо", реальним ґрунтом творчого постання у світі результатів вільного (і водночас відповідального) вибору, а не стихійного плину світової інертності.І. Бичко -
8 суфізм
СУФІЗМ - містична течія в ісламі, що виникла у VIII ст. в Іраку та Сирії, згодом охопила весь мусульманський світ, а також проникла в Іспанію, Сицилію, на Балкани. Суть С. - любов до Бога і містичне возз'єднання людської душі з Всевишнім, яке досягається шляхом дотримання шаріату (загальномусульманського релігійного закону), аскетизму, духовного очищення. Класичне перське джерело з С. (аль-Худжвірі) зазначає: "Той суфій, хто для себе "помер", і живе лише істиною, уникаючи всіх людських дарунків і їхніх пут". Духовний шлях суфія - "таарік" - шлях до Бога, кінцевою метою якого є безпосереднє пізнання істини. Якщо шаріат - перший етап містичного шляху, тарікат - другий, то хакікат (істина) - третій, кінцевий, головне, мета суфіїв. Для вступу на духовний шлях суфію потрібна посвята і наставник (араб. - шейх, мюрид, перс. - пір), який, у свою чергу, на початку свого духовного життя був також висвячений наставником. Зв'язок окремих суфійських шейхів, починаючи від пророка Мухаммеда, позначається як ланцюжок - "сілсіле". Ці ланцюжки утворюються окремими суфійськими братствами (орденами). Вчення і методи різних суфійських братств відрізняються один від одного, але об'єднані кінцевою метою. Тому, коли йдеться про С., мається на увазі не якась конкретна, ідеологічно єдина система поглядів і положень, доктрин і постулатів, а велика кількість течій, шкіл, гілок і відгалужень, поданих цілим спектром концепцій та ідей містичного шляху, котрі об'єднані єдиною метою. Існують розбіжності щодо самого терміна "С.". На думку одних вчених, слово походить від араб, "тасаввуф", що означає "очищення себе" (Керр). А. Кримський вважав, що слово походить від араб, "суф" - вовна, груба вовняна тканина, з якої виготовлявся одяг суфіїв - хирка. Суфійська хирка переходила у спадок від наставника до найгіднішого духовного сина. Така передача хирки, яка часто налічувала до сотень літ і складалася з одних латок, - символ, що виражає передачу духовної влади. С. як філософсько-релігійний світогляд, що був різко опозиційним до ортодоксального ісламу, зазнавав переслідувань, хоча в результаті реформаторської діяльності аль-Газалі (1058 - 1111) отримав певне визнання. Газалі - викладач мусульманського права, автор відомого трактату "Відродження наук про віру", прийшов до висновку про неможливість раціонального пізнання Бога, про принципову невідповідність віри як поняття ірраціонального і філософії як продукту раціоналістичних побудов. Пізнання Бога, за аль-Газалі, можливе лише шляхом екстатичних переживань В. ін висунув вчення про богоподібність людської душі, яка, як і Бог, є позапросторовою. Попри боротьбу офіційного ісламу з С., ідеї С. стрімко поширювались. Це пояснюється близькими народові етичними ідеалами С., такими як чистота рук і серця, соціальна справедливість, рівність усіх людей перед Богом, утвердження добра, совісті і братства. У XI - XII ст. складається школа суфійської літератури - сукупність творів поетичних, філософських, житійних, що виражають і проповідують ідеї С. Розквітає суфійська поезія на фарсі (XII - XV ст.) - Саної, Аттар, Дж. Румі, Джамі. С. стає філософською основою, літературною нормою класичних мусульманських літератур - араб., перськ., турецьк., урду. С. вже не одне століття знаходиться в полі зору дослідників (Риттер, Корбін, А. Кримський, Е. Бертельс, Ніколсон, Тримінгем, Шиммель та ін.). А. Кримський присвятив ряд праць проблемам С. та взаємозв'язку С. і перськ. класичної поезії - "Нарис розвитку суфізму до кінця III ст. Гіджри" (1896), "Мусульманство та його будучність" (1904), "Історія Персії, її літератури та дервіської теософії" (1903 - 1917). С. сьогодні набуває популярності як на Сході, так і на Заході. Суфійська поетична традиція досягла XX ст. - у творчості М. Ікбаля (Пакистан), С. Сепехрі(Іран). Головна настанова С. - аскетизм і духовне очищення - спонукає до виникнення та утворення нових суфійських братств.Т. Маленька
См. также в других словарях:
Сент-Луис Кардиналс — Год основания: 1882 Город Сент Луис, Миссури Принадлежности к лиге/дивизиону Национальная лига (1900 наст.) Центральный дивизион (1994 наст.) История команды Сент Луис Браунс (1882 1898) Сент Луис Перфектос (1899 18 … Википедия
Список лауреатов Государственной премии Израиля — Государственная премия Израиля (ивр. פְּרַס יִשְׂרָאֵל, прас Исраэль) высшая форма поощрения государством выдающихся достижений в области науки, литературы, искусства, культурной и общественной деятельности. Учреждена в 1953 году.… … Википедия
St. Louis Cardinals — Сент Луис Кардиналс Год основания: 1882 Город Сент Луис, Миссури Принадлежности к лиге/дивизиону Национальная лига (1900 наст.) Центральный дивизион (1994 наст.) История команды Сент Луис Браунс (1882 1898) Сент Луис Перфектос (1899 1899) Сент… … Википедия
Государственная премия Израиля — (ивр. פְּרַס יִשְׂרָאֵל, прас Исраэль) высшая форма поощрения государством выдающихся достижений в области науки, литературы, искусства, культурной и общественной деятельности. Учреждена в 1953 году. Присуждается министром образования и культуры … Википедия
Лауреаты Государственной премии Израиля — Государственная премия Израиля (ивр. פְּרַס יִשְׂרָאֵל, прас Исраэль) высшая форма поощрения государством выдающихся достижений в области науки, литературы, искусства, культурной и общественной деятельности. Учреждена в 1953 году. Присуждается… … Википедия
Лауреаты Сталинской премии в области литературы и искусства — (полный список) Содержание 1 Список лауреатов 1.1 1941 1.2 1942 1.3 1943 … Википедия
Список лауреатов Премии Израиля — Государственная премия Израиля (ивр. פְּרַס יִשְׂרָאֵל, прас Исраэль) высшая форма поощрения государством выдающихся достижений в области науки, литературы, искусства, культурной и общественной деятельности. Учреждена в 1953 году.… … Википедия
Рой Харпер (DC Comics) — Это статья о персонаже комиксов. О певце с таким же именем см. Харпер, Рой Эта статья о первом Спиди. О втором Спиди, Мие Дерден см. Спиди (Мия Дерден); о персонаже Спиди в целом см. Спиди (DC Comics). Красная… … Википедия